Як вивчити фонетику англійської мови?

05 вересня 2025

Читачам

Олександра Куліш

Книжковий експерт

Фонетика є ключовою частиною вивчення англійської мови. На перших уроках у мовних школах викладачі знайомлять учнів саме із правилами вимови звуків. І це необхідно, адже в англійській мові слова часто читаються та звучать інакше, ніж пишуться. Поєднання букв можуть створювати звуки, незвичні для україномовних людей. Навчитись фонетики — означає спілкуватись англійською природно, без помітного акценту, що характерний для тих, чия рідна мова — українська.

Основні правила читання англійських звуків

Британська англійська має 44 фонетичні одиниці, які включають 24 приголосні та 20 голосних, з яких 8 є дифтонгами — звуками, що завжди поєднують два голосних в одній вимові. Далі наведено всі фонеми з транскрипціями.

Приголосні фонеми:

[f] — five [d] — do [v] — very [k] — key
[θ] — thick [g] — gas [ð] — this [tʃ] — chin
[s] — so [dʒ] — Jim [z] — zoo [m] — mother
[ʃ] — ship [n] — no [ʒ] — pleasure [ŋ] — long
[h] — horse [l] — less [p] — park [r] — river
[b] — book [j] — yellow [t] — tea [w] — white

Голосні букви — монофтонги:

[i:] — eat [ə] — paper [i] — it [ʌ] — cup
[e] — pen [ʊ] — cook [æ] — bad [u:] — school
[a:] — art [ɜ:] — girl [ɒ] — box [ɔ:] — all

Голосні фонеми — дифтонги:

[ai] — like [eə] — air [aʊ] — house [ʊə] — poor
[ɔi] — boy [əʊ] — home [ei] — lake [iə] — ear

Англійські звуки класифікуються на голосні та приголосні залежно від способу їх утворення. Голосні фонеми виникають завдяки вібрації голосових зв’язок і вільному проходженню повітря через мовний апарат. Приголосні формуються, коли повітряний потік долає перешкоди, трохи створені язиком, губами, зубами чи іншими частинами мовного апарату. Далі розглянемо, як формуються ці фонеми в англійській мові.

Основні правила читання голосних англійських звуків: як навчитися правильно вимовляти англійські звуки?

Нижче наведено короткий опис голосних фонем англійської мови з прикладами поширених слів, які легко вимовити початківцям.

[ʌ] — короткий, розслаблений звук.
Приклади: bus [bʌs] — автобус, cup [kʌp] — чашка.
Пишеться: u перед приголосними або o перед m, n, v, th.

[æ] — трохи середнє між [е] та [а], аналога в українській немає.
Приклади: cat [kæt] — кіт, hat [hæt] — капелюх.
Пишеться: a перед приголосними.

[a:] — довгий, насичений голосний, довший за українське [а].
Приклади: car [ka:r] — автомобіль, park [pa:k] — парк.
Пишеться: ar, as, а також a перед f, nt, th.

[ai]
Дифтонг: коротке [ʌ] + ледь чутне [i].
Приклади: bike [baik] — велосипед, white [wait] — білий.
Пишеться: i, y (часто перед ld, nd, gh або з німою e).

[aʊ] — дифтонг: комбінація [ʌ] + [ʊ].
Приклади: house [haʊs] — дім, mouse [maʊs] — миша.
Пишеться: ou, ow (винятки: country, cousin).

[aiə], [aʊə] — комбінація дифтонгів [ai], [aʊ] з нейтральним [ə].
Приклади: fire [faiə] — вогонь, hour [aʊə] — година.
Пишеться: i/y + r + e, io; ow + голосна, our.

[i] — короткий, як ненаголошене [і] в українській.
Приклади: milk [milk] — молоко, ship [ʃip] — корабель.
Пишеться: i або ненаголошене e.

[i:] — довгий, схожий на [і] з наголосом.
Приклади: green [gri:n] — зелений, tea [ti:] — чай.
Пишеться: e, ea, ee, ei, ie (виняток — key).

[e] — коротке [е], язик розслаблений.
Приклади: pen [pen] — ручка, red [red] — червоний.
Пишеться: e перед приголосними.

[ei] — [e] + [i].
Приклади: face [feis] — обличчя, cake [keik] — торт.
Пишеться: a + приголосна + e, ey.

[ə] — нейтральний голосний.
Приклади: sofa [səfə] — диван, banana [bəˈnɑːnə] — банан.
Пишеться: or, er, ar у ненаголошених позиціях або a на початку/кінці.

[iə] — [i] + [ə].
Приклади: idea [aiˈdiə] — ідея, ear [iə] — вухо.
Пишеться: ear, eer, e + r + голосна.

[ɜ:] — довгий, складний для вимови.
Приклади: word [wɜ:d] — слово, nurse [nɜ:s] — медсестра.
Пишеться: e, i, u, y + r, ear + приголосна.

[ɒ] — середнє між [а] та [о].
Приклади: dog [dɒg] — собака, hot [hɒt] — гарячий.
Пишеться: o перед приголосними.

[ɔ:] — довгий, глибокий [о].
Приклади: door [dɔ:] — двері, call [kɔ:l] — дзвонити.
Пишеться: o + r, al + приголосна, au, aw.

[ɔi] — [ɔ] + [i].
Приклади: join [dʒɔin] — приєднуватися, toy [tɔi] — іграшка.
Пишеться: oi, oy.

[əʊ] — [ə] + [ʊ].
Приклади: home [həʊm] — дім, road [rəʊd] — дорога.
Пишеться: oa, ow, o + приголосна + e.

[ʊ] — короткий звук, губи округлені.
Приклади: book [bʊk] — книга, push [pʊʃ] — штовхати.
Пишеться: oo + k, u після приголосних.

[u:], [ju:] — довгий [u:] або [j] + [u:].
Приклади: moon [mu:n] — місяць, music [mju:zik] — музика.
Пишеться: oo, u + l + e, ew, u + приголосна.

[ʊə], [jʊə] — [ʊ] + [ə], або з [j] на початку.
Приклади: tour [tʊə] — тур, cure [kjʊə] — лікувати.
Пишеться: ure після приголосної.

[eə] — [e] + [ə].
Приклади: hair [heə] — волосся, chair [tʃeə] — стілець.
Пишеться: are, air, eir.

Приголосні: як правильно вимовляти звуки в англійській мові?

Навчитись тому, як читаються приголосні звуки в англійській мові та їх вимові зазвичай простіше. Хоча приголосних загалом більше, ніж голосних, багато з них мають аналоги в українській мові, тому їхнє вивчення не викликає особливих труднощів.

[p], [b], [k], [g], [f], [v], [m].
Змичні приголосні, щелепи змикаються й розмикаються. Майже як українські [п], [б], [к], [г], [ф], [в], [м].
Приклади: pen, box, clean, goose, football, vest, miss.

[n], [l], [t], [d].
Короткі звуки, кінець язика торкається ясен.
Приклади: net, less, tip, dull.

[s], [z].
Щілинні свистячі звуки, повітря проходить між кінчиком язика і яснами.
Приклади: some, start, visit, zebra.

[θ], [ð].
Міжзубні, без аналогів в українській. Проходять через середину язика до його кінчика.
Приклади: they, then, thin, tenth.

[ŋ].
Носовий задньоязиковий, притискається середньою частиною піднебіння. Схожий на [н], але м’якший.
Приклади: song, England, long.

[r].
Ротаційний, кінець язика підіймається до піднебіння.
Приклади: river, street, reason.

[j].
М’який [й].
Приклади: yes, yet.

[tʃ], [dʒ].
Африкати: [tʃ] як [ч], [dʒ] схожий на дж.
Приклади: cheese, teacher, gym, cage.

[h].
Гортанний слабкий, вимовляється на видиху.
Приклади: he, how, hotel.

[ʃ], [ʒ].
Шиплячі: [ʃ] — ш, [ʒ] — дж/ж.
Приклади: ship, shape, vision, pleasure.

[w].
Губи округлені, висуваються вперед.
Приклади: week, wool, word, worm.

Як справлятися з важкими випадками транскрипції

Щоб завжди ефективно справлятися з важкими випадками англійської транскрипції, варто застосовувати комплексний підхід. Ось практичні поради:

Фокус на слух.

Слухайте носіїв мови та повторюйте за ними: аудіокниги, подкасти, YouTube. Порівнюйте вимову зі словником із фонетичною транскрипцією.

Розділяйте на звуки.

Розбивайте слово на склади та проговорюйте кожен звук окремо. Наприклад: thought → [θɔːt] → θ – ɔː – t.

Використовуйте артикуляційні підказки.

Слідкуйте, де ставиться язик, губи, зуби. Поставте дзеркало і перевіряйте рухи рота під час вимови складних звуків, наприклад [θ], [ð], [ʃ], [ʒ].

Практикуйте через рими та слова-пари.

Порівнюйте схожі звуки, щоб відчувати різницю: ship [ʃɪp] – sheep [ʃiːp], bat [bæt] – bet [bɛt].

Тренуйте носові та африкати.

[ŋ] часто пропускають → вимовляйте sing, long. Африкати [tʃ], [dʒ] тренуйте через короткі слова: chip, jam.

Записуйте себе.

Запис і порівняння з оригіналом дозволяє помітити слабкі місця.

Не прагніть ідеалу одразу.

Складні звуки вимовляються правильно через повторення. У вас і не має отримуватись це одразу. Краще зосередитись на тому, як читаються звуки в англійській мові в цілому, а не на освоєнні вимови якоїсь однієї фонеми.

Якщо у вас довго не виходить опанувати акцент — не засмучуйтесь. Англійська, як мова міжнародного спілкування, це насамперед чітке висловлювання думок і здатність розуміти співрозмовника, а не бездоганну вимову. Глибше вивчення фонетики необхідне тим, хто планує жити чи працювати в англомовному середовищі, особливо у Великій Британії. У США, де населення більш різноманітне, до акценту зазвичай ставляться толерантніше. Варто пам’ятати, що англійська мова має безліч діалектів, і носії, наприклад, із Шотландії чи Австралії можуть мати труднощі з порозумінням.

Різноманітність англійських звуків може спочатку лякати, а теоретичні матеріали здаються нескінченними. Найкращий спосіб — не лише відвідувати уроки, але й більше спілкуватися з носіями мови. Діалоги з англомовними людьми допоможуть запам’ятати правильну вимову популярних слів. Звертайте увагу на наголоси, м’яку мелодійність мови та емоційність висловлювань. Спробуйте записувати свою мову на аудіо, аналізувати її та виправляти помилки — це ефективний шлях до покращення вимови.