Умовні речення в англійській мові: типи, правила та приклади

26 листопада 2025

Тим, хто вивчає англійську

Олександра Куліш

Книжковий експерт

Умовні речення в англійській та українській мовах — невіддільна частина нашого щоденного мовлення. Ми вдаємося до нього, аби показати зв'язок між двома подіями, точніше — залежність однієї від іншої. Умовні речення можуть мати й спеціальні відтінки: попереджати, пояснювати, дорікати, виражати жаль чи радість.

У цій статті ми розберемо все про п'ять типів умовних речень: Zero Conditional, First Conditional, Second Conditional, а також Third Conditional та Mixed Conditional. А наприкінці ознайомимо зі зручною порівняльною таблицею.

Яка конструкція умовних речень в англійській мові

Умовні речення в англійській мові мають таку конструкцію:

Головне речення (main clause або result clause);
Підрядне умови (conditional clause або if clause).

Підрядне умови (if clause) містить умову:

If you drink enough water… (Якщо ти п’єш достатньо води…);

If I had more time… (Якби в мене було більше часу…).

А в головному реченні (main clause) — наслідок, тобто що станеться (або стало б), якщо умова виконана:

...your skin will stay healthy (...твоя шкіра залишиться здоровою);

...I would travel the world (...я подорожував би світом).

Підрядне умови зазвичай починається зі сполучника if, але його можуть заміняти інші подібні за значенням сполучники — про них ми поговоримо далі.

Порядок частин у реченні вільний. Якщо if clause стоїть першою, між частинами ставиться кома:

If you drink enough water, your skin will stay healthy. — Якщо ти п’єш достатньо води, твоя шкіра залишиться здоровою.

Якщо ж першим іде main clause, кома не потрібна:

Your skin will stay healthy if you drink enough water. — Твоя шкіра залишиться здоровою, якщо ти п’єш достатньо води.

Пунктуація conditionals в англійській відрізняється від української, де частини складнопідрядного речення завжди розділяються комою.

В англійській мові розрізняють п’ять типів умовних речень:

Zero Conditional — нульовий тип. Для загальновідомих істин, наукових фактів, правил і законів;
First Conditional — перший тип. Для ймовірних подій у майбутньому;
Second Conditional — другий тип умовних речень. Для малоймовірних або нереальних ситуацій у теперішньому чи майбутньому;
Third Conditional — третій тип умовних речень. Для подій, які могли статися в минулому, але не сталися;
Mixed Conditional — змішаний тип. Коли умова й наслідок належать до різних часів.

Звісно, носії мови не аналізують граматику 0, 1, 2, 3 чи Mixed Conditionals. Але для нас важливо розібратися в нюансах кожного типу умовних речень в англійській, адже від нього залежить весь сенс висловлювання.

Zero Conditional

Ми використовуємо Zero Conditional, коли говоримо про події або ситуації, які завжди є правдивими. Інакше кажучи, умова, що описана в підрядній частині з if, неминуче призводить до результату в головній частині. Це універсальні зв’язки типу «якщо → завжди». Приклади:

If I drink coffee late at night, I can’t sleep. — Якщо я п’ю каву пізно ввечері, я не можу заснути.

Умовні речення нульового типу часто використовуються для опису наукових фактів, очевидних тверджень та загальновідомих закономірностей.

If plants get enough sunlight, they grow faster. — Якщо рослини отримують достатньо світла, вони ростуть швидше.

Також Zero Conditional допомагає описувати правила, інструкції, розпорядок чи політику.

If the alarm goes off, everyone leaves the building. — Якщо спрацьовує сигналізація, усі залишають будівлю.

First Conditional

Правило утворення First Conditional таке:

У if clause дієслово вживається в Present Simple;
У main clause — у Future Simple.

Крім того, в main clause можна використовувати модальні дієслова (can, might, must). Порівняйте:

If you miss the train, you will take the next one. — Якщо пропустиш потяг, сядеш на наступний.

If you miss the train, you can take the next one. — Якщо пропустиш потяг, зможеш сісти на наступний (= матимеш таку можливість).

If you miss the train, you must take the next one. — Якщо пропустиш потяг, мусиш сісти на наступний (= це обов’язково).

Якщо хочемо дати пораду чи рекомендацію, у main clause використовуємо Imperative Mood:

If you feel tired, take a break. — Якщо втомишся, зроби перерву.

Можна замінити if на when, якщо впевнені, що подія точно відбудеться (це лише питання часу):

If she calls me, I’ll be happy. — Якщо вона подзвонить, я зрадію (але може й не подзвонити).

Також if можна замінити на unless (якщо не):

You won’t pass the exam unless you study. = You won’t pass the exam if you don’t study. — Ти не складеш іспит, якщо не вчитимешся.

Second Conditional

Second Conditional описує події в теперішньому чи майбутньому, які теоретично можливі, але не відбудуться через певну умову. Українською такі речення з if і would зазвичай перекладаються з «якби»:

If I had a car, I would drive to work. — Якби в мене була машина, я їздив би на роботу (але машини немає, тож не їжджу).

Іноді можна використовувати як First, так і Second Conditional — вибір залежить від того, наскільки ймовірною здається подія мовцеві. Порівняйте:

If we save some money, we’ll buy a new laptop. — Якщо зберемо трохи грошей, купимо новий ноутбук.

If we saved some money, we could buy a new laptop. — Якби ми зібрали трохи грошей, ми могли б купити новий ноутбук (але ми, мабуть, не зберемо).

Second Conditional допомагає висловити мрію, бажане, але нереальне:

If I lived by the sea, I would swim every day. — Якби я жив біля моря, я плавав би щодня.

Також він підходить для будь-якої гіпотетичної ситуації:

If I spoke French, I would move to Paris. — Якби я розмовляв французькою, я переїхав би до Парижа.

Third Conditional

Третій тип застосовується для нереальних ситуацій у минулому — тих, що могли статися, але не сталися. Це події, які вже неможливо змінити. Саме цим Third Conditional відрізняється від Second Conditional.

Уявімо: Анна планувала поїздку на море, але через хворобу не поїхала. Під час хвороби вона могла сказати:

If I felt better, I would go. (Second Conditional — ситуація ще актуальна).

Через тиждень, згадуючи:

If I’d felt better, I would have gone. (Third Conditional — усе в минулому).

Українською обидва перекладуться однаково: «Якби я почувалася краще, я б поїхала». Але в першому випадку — теперішнє, у другому — незворотне минуле.

Third Conditional допомагає висловити:

Жаль: If I had studied harder, I would have passed the exam. — Якби я вчився старанніше, я б склав іспит.
Оправдання: If the train hadn’t been late, I wouldn’t have missed the meeting. — Якби потяг не спізнився, я б не пропустив зустріч.
Докір: You could have warned me if you had known about the changes. — Ти міг би попередити, якби знав про зміни.

Приклади:

If she had checked the weather, she wouldn’t have worn sandals. — Якби вона перевірила погоду, не взула б сандалі.

If we had left earlier, we would have avoided the traffic. — Якби ми виїхали раніше, уникли б заторів.

Mixed Conditional

На відміну від попередніх чотирьох типів, у Mixed Conditional умова й наслідок належать до різних часових періодів. Існує три основні різновиди:

Third + Second Conditional;
Second + Third Conditional;
Second + First Conditional (рідше).

Розглянемо їх призначення та граматику.

Third Conditional + Second Conditional

Умова — у минулому, наслідок — у теперішньому чи майбутньому.

Формула:

if clause: Past Perfect;
main clause: would / might / could + Infinitive.

Приклади:

If you had finished the report yesterday, you wouldn’t be stressed now.

— Якби ти вчора закінчив звіт, ти б зараз не нервував.

If she had saved enough money, she could buy a new phone next month.

— Якби вона заощадила достатньо, вона могла б купити новий телефон наступного місяця.

Second Conditional + Third Conditional

Умова — загальна, поза часом (часто характер, риса), наслідок — у минулому.

Формула:

if clause: Past Simple;
main clause: would have + Past Participle.

Приклади:

If I were more organized, I wouldn’t have missed the deadline last week.

— Якби я був організованішим, я б не пропустив дедлайн минулого тижня.

If he weren’t so forgetful, he wouldn’t have left his passport at home.

— Якби він не був таким забудькуватим, він би не залишив паспорт удома.

Second Conditional + First Conditional (рідкісний випадок)

Умова — гіпотетична в теперішньому, наслідок — у майбутньому.

Формула:

if clause: Past Simple;
main clause: Future Simple.

Приклади:

If my car weren’t broken, I’ll drive you to the station tomorrow.

— Якби моя машина не була поламана, я б завтра підвіз тебе на вокзал.

If she spoke English fluently, she will get the job offer next week.

— Якби вона вільно говорила англійською, вона отримає пропозицію роботи наступного тижня.

Примітка: цей тип рідко використовується носіями, але граматично можливий.

Таблиця для закріплення: приклади з перекладом для кожного типу умовних речень

Запам’ятати одразу всі п’ять типів Conditionals — непросто. Тому забирайте цю таблицю умовних речень в англійській мові для закріплення.

Тип	Структура	Значення	Приклад
Zero Conditional	If + Present Simple, Present Simple	Загальні істини, факти	If you mix red and blue, you get purple.
First Conditional	If + Present Simple, will + V1	Реальна умова в майбутньому	If you hurry, you will catch the train.
Second Conditional	If + Past Simple, would + V1	Нереальна або малоймовірна ситуація зараз	If I were you, I would change the plan.
Third Conditional	If + Past Perfect, would have + V3	Нереальна умова в минулому	If he had called earlier, we would have met.
Mixed Conditional	If + Past Perfect, would + V1	Минуле → вплив на теперішнє	If she had taken the job, she would live in London now.

Тепер ви знаєте, чим відрізняються п’ять типів умовних речень в англійській мові.

Щоб навчитися вільно використовувати їх у розмові, використовуйте якісні підручники від Dinternal Education. Література від цього онлайн-майданчику допоможе вам в усіх аспектах вивчення англійської.