Правила читання в англійській мові

Навчання англійської мови, як і будь-якої іншої, учні починають з абетки. Далі опановують правила читання та письма. Заговорити англійською можна і без глибокого знання фонетики, однак для цього потрібно постійно перебувати в мовному середовищі. Звісно, одразу спілкуватися на рівні носіїв не вийде — вловити всі нюанси вимови на слух буде складно. Саме тому ми радимо спочатку засвоїти базові принципи читання та вимови в англійській мові.

В чому складність вивчення вимови англійських слів?

Англійці самі нерідко жартують з правил читання в англійській мові: “English pronunciation is the only language where ‘ough’ can be pronounced five different ways in one sentence!”. І справді, в англійській мові майже кожне орфографічне правило має виняток, тому що «так склалося історично».

Сучасне написання зберегло давні традиції вимови. Наприклад, слово knight колись звучало як «кніхт». Але в XVI столітті відбулися так звані The Great Vowel Shift. Голосні та дифтонги почали вимовлятися зовсім інакше, але консервативні жителі Туманного Альбіону не захотіли змінювати написання.

Також в англійській лексиці багато запозичень із німецької та французької мов — їхнє оригінальне написання збереглося донині (croissant, plateau, rendezvous). Крім того, варто враховувати відчутні відмінності у вимові між британськими діалектами та літературною нормою. Саме тому засвоїти всі правила читання в англійській мові майже неможливо — комусь та й не догодиш.

Однакові літери можуть вимовлятися по-різному, що суттєво ускладнює сучасну артикуляцію й викликає плутанину навіть у носіїв мови. Тому вихід один — наполегливе навчання!

Як читати англійською голосні?

В англійській мові лише шість голосних літер: a [ei], e [i:], i [ai], o [ou], u [ju:] та y [wai], але за їхньою допомогою передають понад 20 голосних звуків.

Звучання голосної залежить від контексту:

• від її положення в слові;
• та від сусідніх літер, особливо тих, що стоять після.

Залежить також звучання голосної від типу складу:

• Відкритий склад — закінчується на голосну або складається з однієї голосної.
  → Тут голосна вимовляється так, як звучить в абетці.
  Наприклад: name [neim], he [hi:]
• Закритий склад — закінчується на приголосну.
  → Тут голосна вимовляється коротко, не як дифтонг.
  Наприклад: cat [kæt], pen [pen]

Особливий вплив на читання має літера r, якщо вона йде після голосної:

• У відкритому складі r перетворює другу частину дифтонга на нейтральний звук [ə].
• У закритому складі голосна + r створюють нове довге звучання:
   
  • [a] → [a:],
  • [ɔ] → [ɔ:],
  • [e], [i], [u] → [ə:].

У ненаголошеній позиції голосні редукуються – тобто скорочуються або зникають повністю. Літери u, a, o часто звучать як нейтральне [ə]:

• sofa — [ˈsəʊfə],
• today — [təˈdeɪ],
• difficult — [ˈdɪfɪkəlt].

Літери i, e, y під редукцією вимовляються як коротке [i]:

• enemy — [ˈenimi],
• examine — [ɪɡˈzæmɪn].

У швидкому мовленні навіть займенники типу she, he, we, me часто вимовляються як [ʃi], [hi], [wi], [mi] — з коротким [i] замість довгого [i:].

Іноді голосні зникають повністю:

• lesson — [ˈlesn],
• open — [ˈəʊpn],
• pencil — [ˈpensl].

На письмі це теж може передаватись: замість опущеної голосної ставиться апостроф:

• I am → I’m,
• we are → we’re,
• she is → she’s.

Опанування цих правил зазвичай не займає багато часу, якщо не брати до уваги винятки, які в англійській є завжди та всюди.

Правила читання приголосних

В англійському алфавіті 21 приголосна буква + літера Y, що може бути як голосною, так і приголосною. Загалом приголосні літери передають 24 приголосні звуки.

Основні правила читання приголосних англійською:

• Приголосні перед голосними не пом’якшуються.
• У кінці слова дзвінкі приголосні не оглушуються (на відміну від української).
• Подвоєні приголосні читаються як один звук.

Типи приголосних за способом артикуляції:

1. Смичні (вибухові) — повітряний потік блокується повністю:
   —Глухі: [p], [t], [k].
   —Дзвінкі: [b], [d], [g].
   —Носові: [m], [n], [ŋ].
2. Щілинні (фрикативні) — утворюється вузька щілина для повітря:
   —Глухі: [f], [θ], [ʃ], [s], [h].
   —Дзвінкі: [v], [ð], [ʒ], [z].
   —Сонорні: [w], [l], [r], [j].
3. Африкати (смично-щілинні) — починаються як смичні, закінчуються як щілинні:
   —[ʧ]: глухий.
   —[ʤ]:[ʤ] — дзвінкий.

Також приголосні поділяються на дзвінкі й глухі:

• Дзвінкі: [b], [v], [g], [d], [z], [l], [m], [n], [r].
• Глухі: [k], [p], [s], [t], [f], [ʧ], [ʃ], [θ], [h].

Зверніть увагу: якщо в кінці слова дзвінкий приголосний оглушити, може змінитися значення. Наприклад, bed [bed] — «ліжко», bet [bet] — «кажан».

Усі приголосні в англійській мові вимовляються твердо — м’якості немає.

Також існують літери з одним варіантом вимови:

• b [b], l [l], m [m], n [n], d [d], q [kw], k [k], p [p], t [t], f [f], h [h], z [z], v [v], j [ʤ].

З двома варіантами:

• g: [ʤ] перед e, i, y; [g] — в інших випадках.
• c: [s] перед e, i, y; [k] — в інших випадках.
• s: [s] — на початку або біля приголосних; [z] — між голосними або після дзвінких.
• x: [gz] перед наголошеною голосною, інакше — [ks].
• r: [r] — на початку слова; після голосної наприкінці — не читається.

У деяких буквосполученнях в англійській мові окремі приголосні не вимовляються. Наприклад:

• b — не читається в lamb,
• c — не вимовляється в muscle,
• sc — c не читається в scene, science,
• g — не вимовляється в paradigm, fight, gnome,
• k — не читається в knot, knife,
• n — не вимовляється в autumn, column,
• w — w не читається в wreck, wrist,
• t — випадає в словах іншомовного походження, як-от bouquet, gourmet.

Такі випадки вкрай важливо знати, аби правильно вимовляти слова і не плутати значення. При вивченні англійської не намагайтесь переносити звукові закони з рідної мови — в англійській усе тримається на своїх правилах.

Склади в англійській мові

В англійській мові є шість основних типів складів. Знання цих типів допомагає правильно вимовляти слова та розпізнавати їхню звукову будову.

1. Відкритий склад (Open syllable).

Відкритий склад утворюється, коли голосний знаходиться в кінці складу або перед приголосним, що починає наступний склад. У таких складах голосний зазвичай довгий.

Приклади: tea, fly, tree.

2. Закритий склад (Closed syllable).

Закритий склад має голосний звук, розташований між двома приголосними. Голосний тут короткий і його вимова близька до звичайного короткого звуку.

Приклади: stop, sell, book, smart.

3. Голосний + R (Vowel + R).

Цей тип складається з голосного, за яким іде приголосний «r». Голосний у такому складі зазвичай короткий і змінює своє звучання під впливом «r».

Приклади: car, bird, hurt.

4. Голосний–Приголосний–e (Vowel–Consonant–e, VCe).

Тут голосний довгий через наявність кінцевої «е», яка сама не вимовляється, але робить попередній голосний протяжним. Це дуже поширена модель у довгих словах.

Приклади: wake, whale, fire, mine, more.

5. Голосний + R + Голосний (Vowel + R + Vowel).

Цей склад містить приголосний «r», який стоїть між двома голосними. Такий склад має власні особливості вимови й часто зустрічається в словах із «r»-звукоподібним ефектом.

Приклади: perform, ardor, mirror, further.

6. Склад з «-le» (Consonant-le syllable)

Цей склад містить приголосний «r», який стоїть між двома голосними. Такий склад має власні особливості вимови й часто зустрічається в словах із «r»-звукоподібним ефектом.

Приклади: perform, ardor, mirror, further.

7. Склад з «-le» (Consonant-le syllable)

Цей тип складу зустрічається в кінці слів і містить «тиху» літеру «e». Звук «л» утворюється за допомогою приголосного перед «le». Приклади: cable, bugle, little, puzzle.

Знання, як поєднуються голосні та приголосні, дозволяє чітко й правильно вимовляти слова, уникаючи поширених помилок.

Правила читання слів із префіксами

Префікси в англійській мові мають сталий зміст, незалежно від слова, до якого їх додають. Наприклад, префікс pre- означає «перед»: preview — «попередній перегляд», predict — «передбачати».

В англійській префікси бувають одно- та двоскладні, зазвичай грецького або латинського походження. Вони допомагають розуміти нові слова чи словосполучення, але інколи мають особливе звучання або змінюють значення слова на протилежне.

Префікси дозволяють скоротити довгі фрази до одного слова, наприклад, underestimate — «недооцінювати».

Поширені префікси в англійській мові:

• a- (an-) — заперечення (atheist, anemic);
• a- — до, у напрямку (affect, aside);
• ab- — від (abrupt, abstract);
• ad- (ac-, af-, ag-, al-, an-, ap-, at-, as-) — рух до, додавання (adjust, advance);
• ante- — перед (antecedent);
• anti- (ant-) — проти (antibiotic);
• be- — через, повністю (bewitch, beset);
• com- (co-, col-, con-, cor-) — разом, повністю (combat, confide);
• contra- — проти (contraband);
• counter- — протилежне (counterintelligence);
• de- — вниз, видалення (descend, detach);
• dia- (di-) — через, поперек (diagonal);
• dis- (di-) — заперечення, видалення (dislike, discount);
• en- (em-) — в, на, привести у стан (engulf, enlighten);
• ex- (e-, ef-) — з, колишній (exit, ex-husband);
• extra- — поза, додатковий (extraordinary);
• hemi- — половина (hemisphere);
• hyper- — понад, вище норми (hyperactive);
• hypo- — під, нижче (hypodermic);
• in- (il-, im-, ir-) — не, без / у, всередину (illegal / inbound);
• infra- — нижче (infrared);
• inter- — між (interact);
• intra- — всередині (intravenous);
• non- — відсутність, заперечення (non-smoker);
• ob- (oc-, of-, op-) — проти, блокування (obstruct, oppose);
• out- — перевищення, зовнішній (outperform);
• over- — надмірно, зверху (overwork, overall);
• peri- — навколо (perimeter);
• post- — після (postpone);
• pre- — перед (prelude);
• pro- — за, вперед (pro-choice, propel);
• re- — знову (rebuild);
• semi- — половина, частково (semicircle);
• sub- (suc-, suf-, sug-, sup-, sur-, sus-) — під, нижче (submarine);
• syn- (sym-) — разом (synchronize);
• trans- — через, між (transfer);
• ultra- — понад, над (ultraviolet);
• un- — не, скасування (unhappy, unlock);
• under- — під, недостатньо (underestimate).

Зверніть увагу на заперечні префікси, як-от «a-», «im-» або «un-». Вони не вживаються разом із заперечною часткою «not», бо це створює подвійне заперечення. Наприклад, фраза «not unlikely» фактично означає «likely» — «імовірний».

Суфікс: як він перетворює слова в англійській мові

Суфікси та закінчення в англійській мові часто плутають, адже обидва іноді називають загальним терміном «word endings» (закінчення слів). Проте їх легко розрізнити.

Закінчення змінює форму слова, але не змінює його значення чи частину мови. Наприклад, закінчення може позначати множину іменників (apple — apples) або минулий час дієслів (work — worked). В англійській таких закінчень небагато — це, наприклад, -s (-es) та -ed.

Натомість суфікси допомагають утворювати нові слова та словосполучення, повністю змінюючи значення або частину мови. Наприклад, to build — building (будувати — будівля), active — activity (активний — діяльність).

Знання суфіксів — це чудовий спосіб розширити словниковий запас. На відміну від закінчень, суфіксів в англійській багато. Вони можуть позначати стан, походження, рід, властивість об’єкта, а також перетворювати прикметники чи дієслова на іменники. Ми розглянемо лише найпоширеніші суфікси та наведемо приклади їхнього вживання.

Суфікси професій та роду занять

Багато суфіксів англійської мови прийшли з французької, наприклад, professor (професор) походить від французького professeur. Суфікси для назв професій бувають наступні:

• -er, -or — робітничі спеціальності: painter (маляр), farmer (фермер), actor (актор).
• -ist, -ian — професії в медицині, науці, мистецтві: dentist (стоматолог), biologist (біолог), musician (музикант).
• Виняток — doctor (лікар).

Суфікс -ess утворює жіночі варіанти (actress — актриса), але зараз його використовують все рідше, щоб не акцентувати на статі професіонала (замість stewardess — flight attendant).

Суфікси для утворення інших частин мови

Ось які є суфікси для іменників:

• -ment утворює іменники від дієслів: develop — development (розвивати — розвиток).
• -tion (також -sion, -cion) утворює іменники від дієслів: create — creation (створювати — створення).
• -ness і -ity перетворюють прикметники на іменники: happy — happiness (щасливий — щастя), active — activity (активний — активність).
• -ship і -hood позначають спільноти чи стани: partnership (партнерство), neighborhood (сусідство).

Суфікси для дієслів:

• -ify, -efy — надавати властивість: solid — solidify (твердий — ущільнювати).
• -ate — утворює дієслова від іменників на -ation: celebration — celebrate (святкування — святкувати).
• -en — означає «ставати»: bright — brighten (яскравий — освітлювати).
• -ise / -ize — дія, часто від іменників: final — finalize (фінал — завершувати). Британська англійська вживає -ise, американська — -ize.

Суфікси для прикметників:

• -al, -ar — відношення, належність: regional (регіональний), lunar (місячний).
• -ive — здатність або виклик ефекту: creative (творчий), persuasive (переконливий).
• -able, -ible — можливість або придатність: manageable (керований), visible (видимий).
• -ful і -less — наявність або відсутність якості: hopeful — hopeless (той, що має сподівання — безнадійний).
• -ish — подібність (childish — дитячий), послаблення (bluish — синюватий), належність (English — англійський).
• -ing — викликає почуття або властивість: exciting (захопливий), boring (нудний).

Щодо прислівників, то в англійській використовують лише один основний суфікс для цієї частини мови — -ly: loud — loudly (гучний — гучно), weak — weakly (слабкий — слабо).

Сьогодні ми надали вам лише основну частину інформації про читання літер та слів в англійській мові. Якщо ви почали її вивчення, на вас чекає ще багато правил, ще більше — виключень з них, звісно, ви можете помилятись, проте, якщо всі заняття побудувати структурно та вчитися з ентузіазмом, це море інформації дуже швидко перетвориться для вас на улюблене озерце, в якому ви знаєте кожну рибу. Бажаємо успіхів!