Наказовий спосіб в англійській мові: коли і як правильно використовувати

06 травня 2026

Тим, хто вивчає англійську

Олександра Куліш

Книжковий експерт

Зміст

Як утворюється та вживається наказовий спосіб в англійській мові
Ввічливі форми імперативу в англійській мові
Імператив із дієсловом «let»
Емоційні форми наказового способу

Наказовий спосіб в англійській мові потрібен для спонукання до дії. Залежно від контексту та інтонації, він може виражати широкий спектр значень: від ввічливого прохання чи поради до офіційного наказу, запрошення або категоричної заборони. У цій статті ми детально розберемо правила утворення та конкретні випадки вживання цієї конструкції в англійській мові.

Наказовий спосіб в англійській мові: коли і як правильно використовувати зображення 1

Як утворюється та вживається наказовий спосіб в англійській мові

Наказові речення в англійській мові зазвичай звернені до другої особи (you — ти, ви), тому підмет у них переважно відсутній. Зрозуміти, звертаєтеся ви до однієї людини чи до групи осіб, можна лише з контексту. Ще одна особливість: у наказового способу немає питальної форми, адже його мета — спонукати до дії, а не запитувати.

Для того щоб попросити, порадити або наказати щось зробити, ми використовуємо інфінітив без частки to.

Listen carefully! — Слухай (-те) уважно!
Open the window. — Відчини (-те) вікно.
Take your seats, please. — Займайте свої місця, будь ласка.
Be helpful to your colleagues. — Допомагай (-те) своїм колегам.

У наказовому реченні може бути звертання, але важливо не плутати його з підметом. Звертання лише вказує, до кого ми звертаємося, і часто виділяється комою.

Звертання (Наказ)	Підмет і присудок (Опис дії)
Max, turn off the radio. (Максе, вимкни радіо)	Max turns off the radio. (Макс вимикає радіо)
Sarah, call me later. (Саро, зателефонуй мені пізніше)	Sarah called me later. (Сара зателефонувала мені пізніше)

Якщо потрібно використати два дієслова поспіль, між ними зазвичай ставиться сполучник and.

Go and wash your hands. — Піди помий руки.
Wait and see what happens. — Почекай і побачиш, що буде.

За допомогою заперечних речень ми висловлюємо заборони або радимо чогось не робити. Для цього на початок речення ставиться допоміжне дієслово do з часткою not (скорочено — don’t).

Do not smoke in the building. — Не паліть у приміщенні.
Don’t touch the wet paint! — Не торкайся свіжої фарби!
Don’t forget your umbrella. — Не забудь свою парасольку.

Щоб заперечення чи наказ не звучали занадто директивно, до них можна додавати слово please. Це перетворить категоричну заборону на більш прохання та буде звучати м'якше в будь-якому контексті, навіть якщо ваша мета — скерувати людину до дій наказом.

Ввічливі форми імперативу в англійській мові

Англійська мова дуже чутлива до тону спілкування. Щоб наказ не звучав надто різко або грубо, його заведено пом’якшувати за допомогою спеціальних слів та конструкцій, як-от please, just або if you don’t mind («якщо ти/ви не проти»).

Please, take a seat. — Будь ласка, сідайте.
Pass me the salt, please. — Передай, будь ласка, сіль.
Just wait a second, please. — Просто зачекай секунду, будь ласка.

Ще один дієвий спосіб додати ввічливості — перетворити наказ на роздільне запитання. Додавання таких «хвостиків», як will you, won’t you або can you, робить прохання значно м’якшим і менш директивним.

Help me with these bags, will you? — Допоможеш мені з цими сумками, добре?
Don’t tell anyone about this, will you? — Не кажи про це нікому, гаразд?
Turn down the music, can you? — Можеш зробити музику тихіше, правда?

Наказовий спосіб також часто використовують для того, щоб щось запропонувати або кудись запросити. У таких випадках він звучить не як наказ, а як гостинність.

Have some homemade cake. — Скуштуй домашнього пирога.
Join us for dinner tomorrow. — Приєднуйся до нас на вечерю завтра.

У таких ситуаціях відсутність слова please не вважається грубістю. Навпаки, пряма форма наказового способу підкреслює вашу щирість та гостинність, роблячи пропозицію більш дружньою та невимушеною.

Наказовий спосіб в англійській мові: коли і як правильно використовувати зображення 2

Імператив із дієсловом «let»

Оскільки класичний імператив звернений лише до «тебе» чи «вас», для інших осіб (я, ми, він, вона, вони) ми використовуємо допоміжне дієслово let (дозволяти). Коли ми пропонуємо власну дію або просимо дозволу щось зробити, використовуємо конструкцію let me + дієслово.

Let me carry your bag after the classes. — Дозволь мені понести твою сумку після навчання.
Let me check the schedule first. — Дай я спочатку перевірю розклад.

Найпопулярніша форма — let’s (скорочення від let us). Ми вживаємо її, коли пропонуємо зробити щось разом. Повна форма let us притаманна офіційному стилю.

Let’s grab a coffee before work. — Давай вип'ємо кави перед роботою.
Let us open this ceremony with a speech. — Дозвольте нам відкрити цю церемонію промовою.

Цікаво, що в розмовній мові let’s іноді вживається як коротка відповідь «давай» на чиюсь пропозицію: — Shall we go for a walk? (Підемо на прогулянку?) — Let’s. (Давай.)

А для того, щоб запропонувати чогось не робити, існують дві форми. Найуживаніша — let’s not. Більш офіційний (хоча й рідкісний) варіант — don’t let’s.

Let’s not argue about small things. — Давай не сперечатися через дрібниці.
Don’t let’s waste any more time. — Давайте не будемо більше гаяти час.

Якщо наказ чи дозвіл стосується когось іншого, після let ми ставимо займенник в об’єктному відмінку (him, her, it, them) або безпосередньо ім’я чи іменник.

Let the students decide for themselves. — Нехай студенти вирішують самі.
Let her finish her story. — Дай їй закінчити розповідь.
Don’t let them stay up too late. — Не дозволяй їм засиджуватися допізна.

Хоча такі форми з третьою особою зустрічаються рідше за стандартні накази, вони незамінні, коли потрібно висловити дозвіл або, навпаки, застерегти від певної дії. Наприклад, коротке «Let it be» (Нехай буде так) стало цілою філософією саме завдяки лаконічності цієї граматичної структури (і, звичайно, культового музичного гурту).

Емоційні форми наказового способу

Якщо ваші слова ігнорують або ж ви хочете надати проханню особливої сили, скористайтеся однією з наведених нижче конструкцій.

Поставивши do на початок речення, ви підкреслюєте важливість прохання чи наказу. Залежно від контексту, це може виражати нетерпіння або, навпаки, робити звернення підкреслено ввічливим.

Do watch this movie! — Обов’язково подивися цей фільм!
Do be quiet when the baby is sleeping! — Та тихіше ж ти, коли дитина спить!
Do come in and make yourselves at home. — Будь ласка, заходьте та почувайтеся як удома.

Також do можна використовувати як коротку ствердну відповідь: — May I use your phone? (Можна скористатися твоїм телефоном?) — Do, it’s on the table. (Звісно, бери, він на столі.)

Щоб додати вислову різкості або сильного емоційного забарвлення, перед дієсловом ставиться займенник you.

You stop shouting at me! — Ану припини на мене кричати!
You stay exactly where you are! — Залишайся там, де стоїш!

У запереченнях you може стояти як до, так і після don’t:

You don’t move until I say so! — Не смій рухатися, поки я не скажу!
Don’t you dare touch my laptop! — Навіть не думай чіпати мій ноутбук!

Також роль підмета можуть виконувати слова someone / somebody (хтось), everyone / everybody (усі), no one / nobody (ніхто):

Somebody help me with these boxes! — Хто-небудь, допоможіть мені з цими коробками!
Everyone listen to me carefully! — Усі слухайте мене уважно!
Nobody leave the room! — Нікому не виходити з кімнати!

Для підсилення поради чи правила використовуйте always (завжди) та never (ніколи) перед основним дієсловом.

Always check the weather before hiking. — Завжди перевіряй прогноз погоди перед походом.
Never give up on your dreams. — Ніколи не відмовляйся від своїх мрій.

Зверніть увагу, що ці слова завжди посідають перше місце в реченні, випереджаючи навіть частку don’t. Наприклад, замість звичайного заперечення ми кажемо: «Never do that again!» (Ніколи більше так не роби!). Така структура миттєво зміщує акцент на категоричність вашої заборони.

Використання цих форм допоможе вам не лише висловлювати прохання, а й передавати тонкі відтінки настрою — від щирої гостинності до суворої заборони. Головне — пам'ятати про контекст, щоб ваша емоційність завжди була доречною.

Публікації, які можуть вас зацікавити