Модальні дієслова в англійській мові: правила вживання та поширені приклади

29 січня 2026

Тим, хто вивчає англійську

Олександра Куліш

Книжковий експерт

Модальні дієслова часто викликають труднощі: у них є власні особливості, які потрібно добре пам’ятати. До того ж значення деяких модальних дієслів збігаються або відрізняються лише незначними нюансами. Іноді вибір певного модального дієслова залежить лише від ступеня ввічливості чи формальності мовлення.

Розберімося, чим модальні дієслова відрізняються від звичайних дієслів в англійській мові й навчимося їх використовувати у різних ситуаціях згідно з правилами граматикою.

Що таке модальні дієслова в англійській мові

Модальні слова в англійській мові — це невелика група особливих дієслів. Вони відрізняються від звичайних тим, що не виражають конкретні дії чи стан самі по собі, а передають ставлення мовця до цих дій: оцінку, можливість, обов’язок, ймовірність, дозвіл.

В українській мові для цього ми використовуємо слова на кшталт: «можу», «повинен», «спроможний», «зобов’язаний», «дозволяю», «треба». Приклади таких речень:

I can ride a bicycle. — Я можу кататися на велосипеді.
I may join the meeting later. — Я можу приєднатися до зустрічі пізніше.

Англійські модальні дієслова за правилами граматики не можуть існувати самостійно: їм обов’язково потрібне звичайне дієслово в інфінітиві без частки to, щоб показати, що саме слід зробити. Разом модальне дієслово та інфінітив утворюють складений модальний присудок.

Смислове дієслово завжди ставиться після модального в формі інфінітива. Винятки: «be to», «ought to», «have to», «have got to» зберігають частку «to», а решта дієслів вживається без неї.

Приклади використання модальних дієслів:

You should read this book. — Тобі слід прочитати цю книгу.
Shall we start the project? — Нам слід розпочати проєкт?
I must reply to this email today. — Я повинен відповісти на цей лист сьогодні.
I can’t buy that laptop, it’s too expensive. — Я не можу купити той ноутбук, він занадто дорогий.

Вочевидь вибір модального дієслова залежить від ситуації та ступеня впевненості того, хто говорить.

Модальні дієслова в англійській мові: правила

Розберімо, які є модальні дієслова, що вони означають і чим відрізняються одне від одного.

Модальні дієслова can та could

Can — «могти», «уміти», «мати можливість або здібність щось робити».

My brother can cook Italian food. — Мій брат вміє готувати італійську їжу.
I can’t swim well, but I can help you with the kayak. — Я погано плаваю, але можу допомогти тобі з каяком.
Can I borrow your notebook? — Можу я взяти твій зошит?
Can’t you speak louder? — Хіба ти не можеш говорити голосніше?

Could — «міг» у минулому. Це також ввічлива форма для прохання.

Could you send me the report, please? — Чи не могли б ви надіслати мені звіт?
I could play chess when I was ten. — Я вмів грати в шахи, коли мені було десять.
Despite the noise, I could hear the birds singing. — Попри шум, я міг чути, як співають пташки.

Якщо ви впевнені, що подія в минулому неможлива, використовуйте can’t have + третя форма дієслова (-ed):

She can’t have missed the train — it left on time. — Не може бути, щоб вона пропустила поїзд — він вирушив вчасно.

Також can використовується, коли ми ввічливо просимо дозвіл щось зробити.

Модальні дієслова must та have to

Must — «повинен», «зобов’язаний» зробити щось самостійно. Have to — «вимушений», «змушений» через обставини.

I must finish this book before the exam. — Я повинен дочитати цю книгу до іспиту.
Yesterday I stayed late at work because I had to submit the report. — Вчора я залишався довго на роботі, бо повинен був здати звіт.

В заперечних реченнях значення змінюється:

mustn’t — категорично заборонено: You mustn’t touch the paintings in the gallery. — Тобі не можна торкатися картин у галереї.
don’t have to — необов’язково: You don’t have to attend the meeting if you’re busy. — Тобі необов’язково бути на зустрічі, якщо ти зайнятий.

Отже, must використовується для вираження особистого обов’язку або заборони, тоді як have to вказує на необхідність, зумовлену зовнішніми обставинами, або на те, що дія не є обов’язковою в заперечній формі.

Модальні дієслова should та ought to

Should — «слід», використовується для порад і рекомендацій.

You should drink more water every day. — Тобі слід пити більше води щодня.
They shouldn’t ignore the warning signs. — Їм не варто ігнорувати попереджувальні сигнали.

Ought to — синонім should, аналогічне значення:

You ought to check your emails regularly. — Тобі слід регулярно перевіряти електронну пошту.
They ought not to waste time on unimportant tasks. — Їм не слід витрачати час на несуттєві завдання.

Таким чином, should і ought to допомагають тактовно висловити пораду або очікувану дію, не нав’язуючи жорсткого обов’язку, а лише підкреслюючи бажаність певної поведінки.

Модальні дієслова may та might

May — «може», «можливо». У питаннях часто використовується як ввічлива форма прохання.

May I open the window? — Можу я відкрити вікно?
I was worried that you may miss the bus. — Я хвилювався, що ти можеш пропустити автобус.

Might — синонім may у значенні «можливо».

He might have left early yesterday, that’s why he wasn’t at the meeting. — Можливо, він пішов раніше вчора, тому не був на зустрічі.
They might visit us next weekend if they’re free. — Можливо, вони відвідають нас наступних вихідних, якщо будуть вільні.

Отже, may і might використовуються для вираження ймовірності або припущення, при цьому may частіше звучить впевненіше чи ввічливіше в проханнях, а might передає більш невпевнену можливість.

Модальні дієслова will та would

Will використовується для вираження майбутніх дій, намірів, миттєвих рішень, обіцянок або впевненості у чомусь.

I will call my friend tomorrow evening. — Я зателефоную своєму другу завтра ввечері.
She will surely pass the exam. — Вона обов’язково складе іспит.

Would — минула форма will, використовується для ввічливих прохань, пропозицій, опису гіпотетичних ситуацій та повторюваних дій у минулому.

He said he would help me with the project. — Він сказав, що допоможе мені з проєктом.
If I had more free time, I would start learning Japanese. — Якби у мене було більше вільного часу, я б почав вивчати японську.

Можна подивитися на це так: will ніби «штовхає» подію вперед і показує готовність діяти тут і зараз, а would створює дистанцію — у часі, ввічливості або уяві, роблячи висловлювання менш прямим і більш гнучким.

Модальне дієслово shall

Shall в основному використовується в британській англійській для пропозицій, обіцянок, офіційних розпоряджень або планів.

Shall we begin the presentation now? — Почнемо презентацію зараз?
You shall not enter without permission. — Тобі не можна входити без дозволу.

Shall може замінювати will у формальному майбутньому з I та we, хоча вважається застарілою формою.

Модальне дієслово need

Need виражає необхідність і може використовуватися як звичайне дієслово (з to) або як модальне (без to) у питаннях та запереченнях.

You need not worry about the schedule. — Тобі не потрібно хвилюватися через розклад.
Need I arrive earlier tomorrow? — Мені потрібно прийти завтра раніше?

Інакше кажучи, need акцентує увагу не на обов’язку, а на доцільності дії, дозволяючи говорити про необхідність більш нейтрально та без тиску.

Модальне дієслово dare

Dare означає «наважитися» або «мати сміливість» щось зробити. У модальній формі не потребує допоміжних дієслів у питаннях і запереченнях.

I dare not speak up in the meeting. — Я не наважуюся висловитися на зустрічі.
Dare you question the decision? — Ти наважишся поставити під сумнів рішення?

У цьому випадку dare працює як мовний маркер сміливості або внутрішнього бар’єра, підкреслюючи психологічний аспект дії, а не сам факт її виконання.

Конструкція used to

Used to описує регулярні або звичні дії у минулому, які більше не відбуваються, або стани у минулому.

I used to jog every morning before work. — Раніше я бігав щоранку перед роботою.
There used to be a bookstore here, but it closed years ago. — Раніше тут був книжковий магазин, але його закрили багато років тому.

Used to відрізняється від would тим, що може описувати як стани, так і повторювані дії в минулому, тоді як would використовується тільки для повторюваних дій.

Непряма мова та модальні дієслова

При переході з прямої мови у непряму деякі модальні дієслова змінюють форму, а інші залишаються незмінними. Розглянемо, як це працює:

Модальне дієслово	Пряма мова	Непряма мова
might, should, ought to, would, could — не змінюються	He said, “You should check your email.” — «Тобі слід перевірити електронну пошту», — сказав він.	He said that I should check my email. — Він сказав, що мені слід перевірити електронну пошту.
Після модального дієслова стоїть дієслово у формі continuous або perfect — не змінюються	“She must have left early,” I thought. — «Вона, мабуть, пішла раніше», — подумав я.	I thought that she must have left early. — Я подумав, що вона, мабуть, пішла раніше.
can → could	Anna said, “I can fix this computer.” — «Я можу полагодити цей комп’ютер», — сказала Анна.	Anna said that she could fix that computer. — Анна сказала, що вона може полагодити цей комп’ютер.
shall → should / could	John asked, “What shall I tell them?” — «Що мені їм сказати?» — запитав Джон.	John wondered what he should tell them. — Джон задумався, що йому слід їм сказати.
may → could / might	“You may enter the classroom now,” the teacher said. — «Ви можете увійти до класу», — сказала вчителька.	The teacher said that we could enter the classroom. — Вчителька сказала, що ми можемо увійти до класу.
must → had to (виняток: якщо виражає припущення, форма не змінюється)	Kate said, “I must finish this assignment today.” — «Я повинна завершити це завдання сьогодні», — сказала Кейт.	Kate said that she had to finish that assignment that day. — Кейт сказала, що їй потрібно було завершити завдання того дня.
will → would	Mark said, “I will send you the file tomorrow.” — «Я надішлю тобі файл завтра», — сказав Марк.	Mark said that he would send me the file tomorrow. — Марк сказав, що надішле мені файл завтра.